19 августа 2019, Пн | 11:54
Яблочный спас. ...
Все праздники сегодня
1 USD = 25.14 грн.
1 EUR = 27.85 грн.
Конвертер валют
 
09100, Україна, Київська область,
м. Біла Церква пл. Соборна, 4
(04563) 5-45-62
(04563) 5-55-31
дивитися на карті








Новости
предприятий города

все новости
Добавлено: 18.08.2019
МЕНЮ PROSTO-smachno НА 19.08.19 (0)
Добавлено: 15.08.2019
У НАС ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ (0)
Добавлено: 15.08.2019
МЕНЮ PROSTO-smachno НА 16.08.19 (0)
Добавлено: 13.08.2019
Акция августа (0)
Добавлено: 13.08.2019
МЕНЮ PROSTO-smachno НА 14.08.19 (0)




Головна

Білоцерківський Будинок органної та камерної музики є одним з кращих концертних залів України такого профілю. На жаль, їх залишилося зовсім небагато: в Києві, Львові, Самборі, Чернівцях, Дніпропетровську, Рівному, Білій Церкві.

Ідея створення таких залів належала засновнику української органної професійної школи - професору, заслуженому діячу мистецтв України Котляревському Арсенію Миколайовичу. Чільним в Будинку органної музики був і залишається найвеличніший з музичних інструментів - орган.

Основне завдання такого закладу - популяризація органного мистецтва в усіх його проявах (ансамблі з іншими інструментами, оркестром, хором, вокалістами).

Існуючі філармонії об'єднують навколо себе виконавців всіляких жанрів (естрадний і класичне мистецтво). З цієї причини органи, встановлені в цих організаціях, втрачають своє панівне становище.

Інструменти, що знаходяться в діючих храмах, покликані звучати під час богослужінь.

За винятком деяких церков, концерти органної музики трапляються там не часто.

Білоцерківський Будинок органної та камерної музики давно вийшов за рамки місцевого значення.

Володіючи чудовою акустикою і прекрасним органом, він привертає до себе не тільки українських виконавців, а й музикантів з багатьох країн світу.

Туристичні групи - постійні відвідувачі нашого залу. Навряд чи хто зможе залишитися байдужим, одного разу відвідавши  і занурившись в атмосферу залу і звучання одного з кращих інструментів України.

 

ТРОХИ ІСТОРІЇ...

 

Костьол св. Іоанна Хрестителя

В 1789 р. К. Браницький виділив кошти на будівництво кам’яного костьола Святого Іоанна Хрестителя на Замковій горі, на місці, де в старовину була латинська часовня для польського гарнізону. З невідомих причин це будівництво затяглось і було завершене тільки в 1812 р.

Костьол Браницький звів у пам’ять ранньої смерті свого сина Олександра, який впав у дитинстві з коня.

В плані будівлі лежить традиційний для католицької культової архітектури латинський хрест, витягнутий по осі — схід-захід. Східна частина хреста завершується напівкруглою апсидою, по кутках західної розміщені башти. Одна з них має годинник з двома дзвонами, приве еними з Парижа в 1842 р., друга дзвіниця з шістьма дзвонами різної величини. Двоярусну будівлю костьолу увінчує склепіння сферичної форми. Висота споруди — 27 м, ширина — 24,5 м, довжина — 35 м, товщина бутового фундаменту— 170 см, стін — 140 см. Фасади вирішені в стилі класицизму, бокові — оформлені портиками, центральний — чотирма колонами. Фронтон трикутної форми оздоблений ліпним гербом, на якому у формі трикутника зображене «всевидящеє око» в оточенні ан гелів.

Інтер’єр костьолу прикрашений орнаментальним ліпленням із складними за сюжетом і технікою ажурними розетками. Це ліплення роботи італійських майстрів коштувало замовнику дорожче спорудження всього костьолу.

Стіни розділені 26-ма пілястрами. Вони спочатку були пофарбовані у блакитний, а згодом у сірий колір. Віконні отвори прикрашені сандриками. Підлога вимощена різнокольоровими вапняковими плитами.

Над головним входом розміщувались хори, які були прикрашені чавунними ажурними ґратами.

Костьол розписано монументальним живописом (за гальною площею 61 кв. м) роботи невідомих здібних майстрів.

Згідно канонів іконографії головне склепіння храму присвячене Богу-Отцю Саваофу. Його оточують три ангели, в парусах зображені чотири євангелісти з сим волами. На північно-східному парусі — євангеліст Матвій у синьо-жовтих шатах сидить на хмарах. В лівій руці у нього — сувій, у правій — гусяче перо. Зліва — фігура ангела, праворуч — зонд з ликом ангела. На північно-західному парусі зображений Іоанн в зелено-брунатних шатах, його права рука із сувоєм лежить на коліні, в лівій він тримає чашу із змієм. Зліва — зображення орла з гусячим пером у дзьобі. На південно-східному пару сі зображений Марк, зодягнений у темно-брунатне. В правій руці у нього — гусяче перо, а біля ніг зображено лева. На південно-західному парусі — Лука теж у брунатних шатах притримує правою рукою плащ на ліво муплечі, ліва рука із сувоєм опущена вниз. Праворуч біля його ніг — зображення голови бика, а зліва — мольберт.

В костьолі було три престоли. Головний вівтар від ділений ажурними чавунними ґратами художнього лиття.

Зліва на кошти Я. Потоцької-Браницької в 1881 р. був споруджений вівтар з білого мармуру. Під південно-східним парусом на підвищенні розміщувалась дерев’я на кафедра у вигляді альтанки. Прихідський костьол III класу став сімейною усипальницею Браницьких. Тут були поховані: Ф. К. Браницький (1730—1819), його син Владислав, який помер у Варшаві в 1843 р., дружина Владислава — Роза Потоцька. На східній стіні розміще ні біломармурові дошки на згадку про Браницьких, котрі померли за кордоном: К. Браницького (1816—1879) помер у Єгипті, О. Браницького (1819—1879) — в Ніцці, В. Браницького та К. Браницького, які померли в Парижі.

На одній із стін збереглась біломармурова стела на згадку про Катерину Браницьку-Сангушко.

Збережені книги візитів дають яскраве уявлення про багате церковне начиння костьолу, значна частина яко го була власністю Браницьких. Це — варшавське срібло, богемське скло, золото, кришталь, мармур, дерев’яні різьблення і скульптура, парча і оксамит. Бібліотека костьолу налічувала 135 томів. Нині з усього начиння зберег лись тільки дубові високі шафи, які належать до фондів Білоцерківського краєзнавчого музею.

Двір костьолу був обнесений ажурною литою огоро жею на кам’яному фундаменті з великими вхідними во ротами на високих кам’яних стовпах з ліхтарями і з дво ма хвіртками. Позад костьолу — кам’яна сторожка. Ого рожа підходила до будиночка ксьондза, в якому в 1925—1978 рр. знаходився краєзнавчий музей (будівля розібрана в 1982 р.).

Костьол мав 2,5—3,5 тис. чол. парафіян, у його во лодінні було понад чотири тисячі десятин землі. Закрито костьол у 1930 р.

Відновлено богослужіння в роки фашистської окупа ції (1941—1944 рр.). Поряд з костьолом у ті часи знаходився німецький цвинтар.

В 50-ті рр. будівля костьолу використовувалась як лекційний зал, в 60-ті рр.—як складські приміщення.

В 1964 р. в ньому розпочалися реставраційні роботи (автор проекту реставрації — Корнєєва В. І.): були до будовані бокові стіни, розібрані хори, котрі знаходились в аварійному стані, споруджено сходи, зміцнено скле піння.

Нині в будівлі костьолу зал органної  та камерної музики.

 

 

Орган встановлено у березні 1990 року чеською фірмою “Рігер-Клосс“ (“Rieger-Kloss“)

 

Має механічну трактуру та електричну регістратуру, три мануали, педальну клавіатуру, шість вільних і три готових комбінації, сорок регістрів. Загальна кількість труб - 2734; металевих (олово та свинець) - 2224; цинкових - 38; язичкових - 292; дерев’яних - 180

 

Діячі культури, що побували в залі з концертами:

 

Видатні вокалісти 

Народна артистка СРСР Б. Руденко

Народний артист СРСР А. Мокренко

Народний артист СРСР К. Огнєвий

Народний артист СРСР Д. Гнатюк

Народна артистка України Г. Туфтина

Народний артист України В. Буймістер

Народна артистка України А. Волкова

Народна артистка України Л. Кондрашевська

Народна артистка України С. Добронравова

Народна артистка України Є. Колєснік

Народна артистка України О. Басистюк

 

Ведучі органісти світу з:

Італії, Англії, Германії, Австрії, Словакії, Франції,
Швеції, Швейцарії, Польщі, США, Латвії, Литви,
Молдови, Арменії, Абхазії, Білорусії, Росії, Японії, Китаю.

 

Ведучі органісти України:

Народний артист України В. Кошуба
Заслужений діяч мистецтв України Г. Булибенко
Заслужена артистка України Н. Висіч
Заслужена артистка України І. Калиновська
Заслужена артистка України О. Дмитренко
Заслужений артист України В. Михалюк
та інші

Видатні колективи України:

Національний естрадно-симфонічний оркестр України

Головний диригент:

народний артист України Віктор Здоренко

Державний духовий оркестр України

Диригент: О.Рощак

Київський джазовий “Квартет саксофоністів“

Художній керівник Ю. Василевич

Національна заслужена академічна капела України “Думка“

Художній керівник та диригент:

народний артист України Є. Савчук

Національний ансамбль солістів “Київська Камерата“

Художній керівник та диригент:

народний артист України Валерій Мотюхін

Національний заслужений академічний народний хор України ім. Г. Верьовки

Художній керівник та диригент:

народний артист України Анатолій Авдієвський

Національний оркестр народних інструментів України

Художній керівник та диригент:

народний артист України Віктор Гуцол

 

Вокалісти - С. Пікульський, Д. Петриненко; П. Полухін (гітара), В. Петренко (гітара), А. Остапенко (гітара), О. Рівняк (скрипка), Н. Свириденко (клавесин) та інші.


Підприємство розміщено в рубриках:




Ключові слова:




Відгуки

Нет отзывов

Оставить свой отзыв

Оставлять отзывы и комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
Войти | Зарегистрироваться




 
По вопросам размещения рекламы,
регистрации в каталоге предприятий,
созданию и продвижению сайтов
belca@belca.com.ua